Нестаріюча обіцянка до непоміченого чоловіка

Те, що зараз світ зосереджує велику увагу на спорті й політиці – швидко забудеться, як тільки ми перейдемо до інших розваг, чемпіонатів або політичних подій. Яскрава подія одного дня швидко стає забутою на наступний. Ми побачили в нашій попередній статті, що так само було в стародавні часи Авраама. Важливі досягнення, які утримували увагу людей 4000 років тому, зараз зовсім забуті, але обіцянка дана окремому чоловіку, хоча й повністю випущена з уваги в той час, розвивається і продовжує розгортатися на наших очах . Обіцянка, дана Авраамові близько 4000 років тому, збулася . Можливо, Бог дійсно існує й працює у світі.

Авраамова скарга

Кілька років минуло в житті Авраама з тих пір, як обіцянка, записана в Бутті 12, була проголошена. У покорі Авраам вирушив до Ханаану (Землі обітованої) – території нинішнього Ізраїлю, але народження обіцяного сина не відбулося. Тому Авраам почав турбуватися.

Тоді слово Господнє було до Авраама у видінні:

«Не бійся, Авраме;  Я твій щит, нагорода твоя вельми зросте» .

Але Аврам сказав: «Господе, Боже! Що Ти даси мені? Я лишаюся бездітним; і керуючий у домі моєму, сей Елі-Езер із Дамаску». І сказав Аврам : «Отож, Ти не дав мені нащадків, і ось, домоправитель мій – спадкоємець мій». (Буття 15:1-3)

Божа обіцянка

Авраам ночував під відкритим небом в очікуванні початку “Великої нації”, яку Бог йому обіцяв. Але нічого не відбувалося, а йому було вже близько 85 років (10 років пройшло з моменту його походу). Він скаржився, що Бог не дотримав свою обіцянку. Їх бесіда продовжилася:

Тоді слово Господнє було до нього: «Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твого нутра, він буде спадкоємець тобі». Господь вивів його надвір і сказав : «Подивися на небо та зорі злічи, коли тільки зможеш ти їх полічити». І до нього прорік : «Таким буде  потомство твоє!» ( Буття 15:4-5 )

Таким чином, Бог розширив свою початкову обіцянку, заявивши, що Авраам отримає сина, від якого піде народ незліченний, як зірки в небі. І цей народ отримає Землю Обітовану – територію нинішнього Ізраїлю.

Відповідь Авраама: довговічні наслідки

Як же Авраам відповів на обіцянку? Далі йде речення, яке сама Біблія відносить до одного з найбільш важливих у всій Біблії. Це допомагає нам зрозуміти Біблію і показує серце Бога. У ньому говориться:

«І ввірував Авраам Господу, а він залічив йому те в праведність». (Буття 15:6)

Буде  легше зрозуміти це речення, якщо замінити займенники на імена таким чином:

«І ввірував Авраам Господу, а Господь залічив Аврааму те в праведність». ( Буття 15:6 )

Таке коротке просте речення, але дійсно значиме. Чому? Тому, що в цьому короткому реченні Авраам отримує «праведність». Це одна – і єдина якість, якої ми повинні дотримуватись перед Богом .

Розгляд нашої проблеми: зіпсованість

З точки зору Бога, хоча ми були й створені за образом Божим, щось трапилось, що зіпсувало нас. У Біблії сказано:

Господь дивиться з небес на синів людських, щоб побачити, чи є там розумний, що шукає Бога. Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного. (Псалом 14: 2-3)

Наша зіпсованість призвела до нашої звички не робити те, що добре – результат у порожнечі й смерті. Якщо ви сумніваєтесь у цьому, почитайте світові заголовки новин і подивіться, що люди робили останні 24 години. Це означає, що ми відокремлені від Бога Праведного, тому що нам бракує праведності.

Наша зіпсованість відштовхує Бога так само, як ми б трималися подалі від тіла мертвого щура. Ми б не хотіли знаходитися поруч з ним. Таким чином, слова пророка Ісаї в Біблії збуваються.

«Усі ми стали – мов нечистий, і вся праведність наша, – наче поплямований одяг, і всі ми зблякли, мовби листок, і беззаконня наші, наче вітер, несуть нас геть». (Ісаї 64:6)

Авраам та праведність

Але в цій розмові між Авраамом і Богом ми знаходимо тиху заяву, що Авраам здобув «праведність», і Бог приймає її незважаючи на те, що Авраам був не безгрішний. Отже, що Авраам «зробив», щоб здобути цю праведність? Говориться, що Авраам просто «вірив». І це все?! Ми намагаємося здобути праведність своїми діяннями, але цей чоловік, Авраам, здобув її лише завдяки своїй «вірі».

Але що значить віра? І яке відношення вона має до нашої з вами праведності? Ми розберемо це в наступній статті.

Давня обіцянка, яка все ще впливає на сьогодення

Хоча Ізраїль маленька країна, вона завжди в новинах через конфлікт, напруженість на Близькому Сході і війни. Чому? Зверніть увагу на історію Ізраїлю в книзі Буття, в Біблії: вона розповідає, що 4000 років тому чоловік, котрий зараз є дуже відомим, вирушив у похід у ту частину світу. Біблія говорить, що його історія впливає на наше майбутнє.

Цей давній чоловік – Авраам (також відомий як Аврам). Ми можемо сприймати його історію всерйоз, тому що райони й міста, які він відвідав, згадуються також в інших старих рукописах.

Обіцянка Аврааму

Бог дав обіцянку Авраамові:

«І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе;

І звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.

І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає того прокляну;

І благословляться в тобі всі племена землі!» (Буття 12:2-3)

Ім’я Авраама стало Великим

Більшість із нас цікавить, чи існує Бог і чи Він дійсно біблейський Бог. У Біблії Бог говорить: “І звеличу ймення твоє», і сьогодні ім’я Авраама / Аврама відоме у всьому світі. Обіцянка збулася. Найбільш ранні рукописи книги Буття, знайдені в сувоях Мертвого моря, датуються 200-100 р. до н.е.; це значить, що з того часу обіцянка була вже в письмовій формі. У той час ім’я Авраама не було добре відомо, тому обіцянка збулася тільки після того, як була записана, але не раніше.

… завдяки його великій нації       

Дивно, але Авраам насправді не зробив нічого значимого за своє життя. Він не був великим письменником, царем, винахідником або військовим лідером. Єдине, що він зробив – це послухався наказу й вирушив у похід, а також став батьком кількох дітей. Його ім’я є великим тільки завдяки тому, що його діти стали нацією (націями), яка зберегла запис про його життя, а потім окремі люди й народи, що походили від нього, стали великими. Це саме те, що було обіцяно в Бутті 12 (“І народом великим тебе Я вчиню… І звеличу ймення твоє “). Ніхто інший, з усієї історії людства, не є таким відомим лише завдяки своїм нащадкам, а не великим досягненням у власному житті.

волею Господа

Євреї, що походять від Авраама, насправді ніколи не були нацією, яка асоціюється з величчю. Вони не захоплювали великих імперій, як римляни, не створювали великих пам’ятників, як єгиптяни піраміди. Їх слава походить від Закону й Книги, яку вони написали; від декількох видатних людей, які були євреями; від того, що вони жили й розвивались дещо відокремленою групою протягом тисяч років. Їх велич не в тому, що вони зробили, а в тому, що було зроблено для і через них. Обіцянка говорить неодноразово, що “Я вчиню …”. Їх унікальна велич відбулася завдяки Богу, а не завдяки їхнім власним здібностям, завоюванням чи зусиллям.

Обіцянка Аврааму збулася, бо він довіряв обіцянці й обрав “шлях менш розвіданий”. Подумайте, наскільки імовірним було те, що обіцянка не збудеться, однак вона збулася й продовжує розгортатися, як і було заявлено тисячі років тому. Яке сильне підтвердження того, що обіцянка збулася тільки завдяки силі й авторитету Господа.

Подорож, що до сих пір приголомшує світ

Похід Авраама
Карта зображує похід Авраама: Від Ур -> Харан -> Ханаан – Земля обітована

Біблія говорить, що тоді “Пішов Аврам, як сказав йому Господь” (Буття 12, 4). Він розпочав подорож, показану на карті, яка до сих пір впливає на історію.

Благословення до нас

Обіцянка містить в собі дещо ще. Благословення було не тільки для Авраама. Бог каже, що “благословляться в тобі всі племена землі!” (через Авраама). Ми повинні звернути увагу, тому що ви і я – частина всіх народів на землі, незалежно від нашої релігії, кольору шкіри, походження, національності, соціального статусу або мови. Обіцяне благословення стосується кожного, хто живе зараз на землі! Яким чином? Коли? Яке саме благословення? Це не ясно сказано, але оскільки ми знаємо, що перші частини цієї обіцянки збулися, ми можемо бути впевнені, що остання частина також збудеться. Ми знаходимо ключ до розкриття цієї таємниці, продовжуючи стежити за подорожжю Авраама в нашій наступній статті.