Спотворена сутність… ніби в орків Середзем’я

Раніше ми розглядали, що має на увазі Біблія, говорячи про створення людей «за образом Божим». Цим пояснюється цінність людського життя. Проте далі Біблія переходить від нашого створення до висвітлення важливої проблеми. Уявлення про неї дає наступний біблійний Псалом (пісня):

Господь дивиться з небес на синів людських, щоб побачити, чи є там розумний, що шукає Бога. Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного. (Псалом 14: 2-3)

У ньому говориться, що всі ми «стали бридкими». Хоча ми й були «створені за образом Божим», щось спотворило цей образ у всіх нас. Це проявляється в тому, що ми обрали незалежність від Бога («нема ні одного», хто «шукає Бога») і не робимо «добра».

На прикладі ельфів і орків

Орки були потворними в багатьох відношеннях, але вони були всього лише ельфами з викривленою сутністю
Орки були потворними в багатьох відношеннях, але вони були всього лише ельфами з викривленою сутністю

Для кращого розуміння порівняймо орків і ельфів з фільму Володар перснів. Орки потворні й злі. Ельфи прекрасні й миролюбні (погляньте на Леголаса). Але орки колись були ельфами, чию сутність спотворив Саурон. Первісний образ ельфа був викривлений у орках. У Біблії говориться, що й люди стали спотворені подібним шляхом. Господь створив ельфів, але ми перетворились на орків.

Ельфи, як Леголас, були благородними і величними
Ельфи, як Леголас, були благородними і величними

Наприклад, ми знаємо, що таке «правильна» й «неправильна» поведінка. Але ми не обов’язково слідуємо всьому, що знаємо. Це подібно до комп’ютерного вірусу, котрий заважає нормальній роботі комп’ютера. Наш моральний кодекс нікуди не дівся, але в ньому поселився вірус. Біблія спочатку розказує про людей як про добрих і високоморальних, а потім спотворених. Це відповідає тому, що ми спостерігаємо навколо себе. При цьому виникає питання: чому Бог створив нас такими? Ми відрізняємо добро і зло, але все-одно маємо спотворену сутність. Наведемо цитату атеїста Крістофера Хітченса:

«Якщо бог дійсно прагнув, щоб люди не мали таких думок [тобто, спотворених], йому слід було потурбуватися про створення іншого виду». Крістофер Хітченс. 2007. Бог – не любов; як релігія все отруює, стор. 100

Але автор випускає з уваги важливу деталь: у Біблії говориться, що не Бог створив нас такими, а вже після нашого створення відбулося дещо жахливе. Перші люди повстали проти Бога, і в результаті цього бунту їх сутність була спотворена.

Гріхопадіння людства

Це часто позначають словом Гріхопадіння. Адам, перший чоловік, був створений Богом. Між Адамом і Богом була угода, на зразок шлюбної обіцянки про вірність, але Адам порушив її. Біблія говорить, що Адам скуштував з «Дерева пізнання добра і зла», незважаючи на угоду не робити цього. Ця угода й саме дерево ставили перед Адамом вибір: залишатися вірним Господу чи ні. Адам був створений за образом Божим, і йому була дарована дружба з Ним. Але Адам не мав жодного вибору стосовно свого створення, тому Бог дозволив йому зробити вибір за або проти дружби з Богом. Як неможливо вибрати «стояти», якщо не існує вибору між «стояти» й «сидіти», так і дружба й довіра Адама до Бога мали стати результатом вибору. Цей вибір ґрунтувався на наказі не куштувати з одного-єдиного дерева. Але Адам обрав непокору. Розпочате бунтом Адама проходить крізь всі покоління й продовжується донині. Далі ми розглянемо значення цього.