Авраам: як Господь нагледить

Авраам вирушив у похід на землю сучасного Ізраїлю 4000 років тому назад. Бог обіцяв йому сина, від якого піде «велика нація», але син народився лише тоді, коли Авраам був дуже літньою людиною. Сучасні євреї й араби походять від Авраама, тож ми знаємо, що обіцянка збулася й Аврааму відведена важлива роль в історії як родоначальнику великих націй.

Авраам був дуже щасливим, дивлячись, як дорослішає його син Ісаак. Але потім Бог послав Аврааму дуже складне випробування. Бог сказав:

Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі. (Буття 22:2)

Це важко зрозуміти! Навіщо Богу було наказувати Аврааму вчинити так? Але Авраам, котрий навчився довіряти Богу – навіть коли не розумів

…встав рано вранці… і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого… і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог. (Буття 22:3)

Через три дні мандрівки вони досягли гори. Потім

… вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв’язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами. І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого. (Буття 22:9-10)

Авраам був готовий виконати волю Бога. Але в цей момент відбулося дещо вражаюче:

Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я!

І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого.

А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав’яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого. (Буття 22:11-13)

В останню мить Ісак був врятований від смерті, а Авраам побачив барана й приніс його в жертву замість свого сина. Господь послав барана, щоб той зайняв місце Ісака.

Тепер я хочу задати питання: в цей момент історії баран був живий чи мертвий? Чому я запитую? Тому, що далі Авраам дасть назву місцю, де відбулося жертвоприношення, і більшість із нас упускають важливість цієї назви. Історія продовжується…

І назвав Авраам ім’я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з’явиться. (Буття 22:14)

Ще одне питання: назва, котру Авраам дав цьому місцю («Господь нагледить»),  в минулому, теперішньому чи майбутньому часі?

Звернення в майбутнє, а не в минуле

Тут чітко вказано на майбутній час. Багато хто вважає, що коли Авраам давав назву цьому місцю, він думав про барана, якого послав Господь і який зав’яз у гущавині, а потім був принесений у жертву замість його сина Ісака. Але коли Авраам нарікав це місце, баран був уже мертвий і принесений на цілопалення. Якби Авраам думав про барана – вже мертвого й принесеного в жертву – він би дав назву цьому місцю «Господь нагледів»  – в минулому часі. І його заключною фразою було б «На горі Господь з’явився». Але назва звернена в майбутнє, а не в минуле. Авраам не думав про щойно принесеного в жертву барана. Він назвав це місце для чогось ще, що відбудеться в майбутньому. Але для чого?

Де це місце?

Згадайте, де відбулося жертвоприношення, про це говориться на початку історії:

 («Візьми… Ісака; Ісака, та й піди собі до краю Морія »)

Це відбулося на землі «Моріа». Де розташована ця земля? У часи Авраама (2000 років до н.е.) вона являла собою пустельну місцевість з декількома чагарниками; і тут на одній із гір Авраам приніс в жертву дикого барана замість свого сина Ісака. Але тисячу років потому (1000 років до н.е.) цар Давид звів там місто Єрусалим, а його син Соломон збудував перший єврейський Храм. У Старому Завіті говориться, що:

І зачав Соломон будувати Господній дім в Єрусалимі на горі Морія (2 Хроніки 3:1)

Гора Моріа перетворилась на Єрусалим – єврейське місто з єврейським Храмом. Сьогодні вона являється святим місцем для єврейського народу, а Єрусалим є столицею Ізраїлю.

Жертва Авраама й Ісуса

Давайте згадаємо всі імена Ісуса. Він найбільш широко відомий як «Христос». Але його називали й іншими іменами, зокрема:

Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! (Від Івана 1:29)

Ісуса також називали «Агнець Божий». Згадайте завершення життя Ісуса. Де він був затриманий і розп’ятий? Це відбулося в Єрусалимі (те ж саме, що «гора Моріа»). Дуже чітко сказано, що:

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, [Пілат] відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями (Від Луки 23:7)

Затримання, суд і страта Ісуса відбулися в Єрусалимі (= гора Моріа). Хронологічна послідовність показує події, що відбулися на горі Моріа.

Ключові події на горі Моріа
Ключові події на горі Моріа

Повернемося до Авраама. Чому він дав назву цьому місцю в майбутньому часі «Господь нагледить»? Ісак був врятований в останню мить, коли замість нього принесли в жертву агнця. 2000 років потому Ісуса називають «Агнець Божий» і приносять в жертву на тому ж самому місці – щоб ми з вами могли жити.

Божественний задум

Ніби Вищий Розум поєднав ці дві події, розділені двома тисячоліттями історії. Цей зв’язок унікальний, тому що перша подія вказує на більш пізню подію назвою місця в майбутньому часі. Звідки Аврааму було відомо, що відбудеться в майбутньому? Жодній людині не відомо майбутнє, особливо таке далеке майбутнє. Воно відоме тільки Богу. Передбачення майбутнього й дві події, що відбулися на одному й тому самому місці, свідчать не про людський задум, а про задум Божий. Бог хоче, щоб ми сприймали це, як зображено нижче:

Жертва Авраама на горі Моріа – це знамення, що вказує на жертву Ісуса
Жертва Авраама на горі Моріа – це знамення, що вказує на жертву Ісуса

Блага вість для всіх націй

Ця історія також містить обіцянку для вас. У кінці історії Бог обіцяє Аврааму, що:

І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу. (Буття 22:18)

Якщо ви належите до одного з «народів землі», то вас також стосується обіцянка на Боже «благословення».

Що це за «благословення»? Як його здобути? Повернемося до нашої історії. Як агнець врятував Ісака від смерті, так і Ісус, агнець Божий, своєю жертвою в тому ж самому місці рятує нас від влади смерті. Якщо це правда, це дійсно Блага вість.

Жертвоприношення Авраама на горі Морія являється важливою подією в давній історії.  У наші дні про нього пам’ятають і вшановують мільйони людей по всьому світу. Але це також історія і для нас – нащадків, котрі живуть 4000 років потому.

Тема продовжується з Мойсеєм.

Просте, але вагоме: значення жертви Ісуса

Ісус прийшов, щоб принести себе в жертву за гріхи всього людства, даючи нам змогу уникнути духовного занепаду і возз’єднатися з Богом. Цей задум було оголошено на початку нашої історії. Бог засвідчив його в жертві Авраама, вказуючи на гору Моріа, де мала відбутися жертва Христова. Іншим знаком був єврейський пасхальний агнець, котрий вказував на день року, коли Ісус мав бути принесений у жертву.

Чому ця жертва така важлива? Це питання достойне уваги. Біблія проголошує Закон, говорячи:

Бо розплатою за гріхи є смерть… (Римлянам 6:23)

«Смерть» буквально означає «відділення».  Коли наша душа відділяється від тіла, ми помираємо фізично. Схожим чином ми навіть зараз духовно відділені від Бога. Це так, тому що Бог – святий (безгрішний), в той час як ми спотворились у порівнянні з нашим першостворенням і тому грішимо.

Це можна зобразити за допомогою двох скель – на протилежній стороні від нас, відділений бездонним проваллям, знаходиться Бог. Як гілка, зрізана з дерева, гине, так і ми відокремилися від Бога й стали духовно мертві.

sin separates us from God
Наші гріхи відділяють нас від Бога, як провалля відділяє дві скелі

Це відділення від Бога викликає почуття провини й страху. Тому ми природно прагнемо спорудити мости, щоб перебратися з нашого боку (боку смерті) на інший бік до Бога. Ми робимо це багатьма способами: ходимо до церкви, храму чи  мечеті, долучаємося до релігії, робимо добрі справи, допомагаємо бідним, пізнаємо Бога, намагаємося бути більш чуйними, більше молитися й тому подібне. Вчинки, спрямовані на здобуття  доброчинності, бувають дуже складними, а здійснювати їх на протязі всього життя – досить важким. Це зображено на наступному малюнку:

Bridge 2
Добрі вчинки – незважаючи на свою користь – не можуть створити нам міст до Бога

Складність у тому, що наші важкі зусилля, заслуги, вчинки, хоча й є правильними, але не  достатніми, тому що необхідною платою («розплатою») за наші гріхи є «смерть». Наші зусилля подібні до «мосту», що намагається дотягнутися до іншої сторони, до Бога – але врешті-решт не може цього зробити. Причина в тому, що добрі заслуги не вирішують ключову проблему. Це подібно до спроб вилікувати онкологічну хворобу (що призводить до смерті) вегетаріанською їжею. Вегетаріанство само по собі непогане, може, навіть корисне – однак воно не зможе вилікувати онкологічну хворобу. Від неї застосовуються зовсім інші ліки.

Даний Закон несе Погану новину – настільки погану, що ми часто навіть не хочемо її чути й заповнюємо своє життя різноманітною діяльністю в надії, що цей Закон не справдиться. Однак Біблія підкреслює цей Закон гріха й смерті, щоб привернути нашу увагу й змусити зосередитися на пошуку рішення – простого й водночас сильного.

Бо розплатою за гріх є смерть, а … (Римлянам 6:23)

Слово «а» вказує на те, що в посланні міститься рішення, основане на Благій вісті Євангелія. Воно відображає милість і любов Бога.

Бо розплатою за гріх є смерть, а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім (Римлянам 6:23)

Суть Благої вісті Євангелія в тому, що жертви Ісуса було достатньо для подолання нашого відокремлення від Бога. Це так, тому що через 3 дні після смерті Ісус воскрес тілом, отримавши фізичне воскресіння.

Більшість із нас не знає доказів цього воскресіння. Дуже вагоме підтвердження приводиться в відкритій лекції, котру я читав в університеті.   Жертва Ісуса була пророчо зображена в жертві Авраама, а також в пасхальному жертовному агнці. Ці знаки, що вказують на Ісуса, були залишені з метою допомогти нам в пошуках рішення.

Ісус був людиною, котра вела безгрішне життя. Тому він може «доторкнутися»  до сторони людини й сторони Бога і сполучити провалля, що відділяє людину від Бога. Він є Мостом до життя, який можна зобразити наступним чином:

Bridge 3
Ісус є Мостом, що сполучає провалля між Богом і людиною

Зверніть увагу на те, як жертва Ісуса дається нам. Вона пропонується як… «дар». Подумайте про суть дару. Яким би не був дар, якщо це справді дар, його не потрібно заробляти працею чи якимись заслугами. Якщо ви були змушені заробляти його, він перестає бути даром і перетворюється на платню! Те ж саме з жертвою Ісуса – її не можна заслужити  чи заробити. Вона дається в якості дару. Ось так просто.

А що це за дар? Це – «вічне життя». А значить, що гріха, який ніс кожному з нас смерть, більше не існує. Ісусів міст життя дозволяє нам возз’єднатися з Богом і отримати життя – котре триває вічно. Ось наскільки Бог любить нас з вами. Таку силу має ця жертва.

Тож як нам з вами «перейти» цей Міст життя? Знову подумайте про суть дару. Якщо хтось хоче піднести вам дар, ви повинні «прийняти» його. Коли пропонується дар, ми маємо два варіанти: відмовитися («Ні, дякую») або прийняти його («Дякую за твій дар. Я приймаю його»). У випадку з цим запропонованим даром ми також маємо зробити вибір. Ми не можемо просто повірити в нього, проаналізувати чи зрозуміти. Це зображено на наступному малюнку, де ми «йдемо» по Мосту, повернувшись до Бога й приймаючи запропонований нам дар.

Bridge 4
Жертва Ісуса – це дар, і кожен з нас має вибрати: приймати або не приймати його

Тож як ми отримаємо цей дар? У Біблії говориться:

Кожен, хто покличе ім’я Господа, буде врятований (Римлянам 10:12)

Зверніть увагу, що обіцянка звернена до «кожного» з нас. Оскільки Ісус воскрес із мертвих, він зараз живий і він є «Господь».  Якщо ви покличете Його, він почує й запропонує вам цей дар. Ви можете покликати Його й попросити – в розмові з ним. Можливо ви ніколи раніше цього не робили. Нижче приведена молитва, яка зможе направити вас. Це не магічне закляття. Це не особливі слова, що наділяють силою. Це довіра, яку ми подібно Аврааму вкладаємо в Нього, коли просимо цей дар. Завдяки нашій довірі, Господь почує і відповість нам. Євангеліє просте, але дуже сильне. Сміливо використовуйте цю молитву, якщо знаходите її корисною:

Дорогий Господи Ісусе, я розумію, що через свої гріхи я відділений від Бога. Хоча я дуже стараюся, жодні зусилля чи пожертва з мого боку не подолають це провалля. Але я розумію, що твоя смерть була жертвою, щоб змити всі мої гріхи. Я вірю, що ти  воскрес із мертвих після своєї жертви, тому я знаю, що твоя жертва була достатньою. Я дуже прошу тебе очистити мене від моїх гріхів і дозволити возз’єднатися з Богом, щоб я отримав вічне життя. Я не хочу прожити життя в полоні гріха і прошу тебе звільнити мене від гріха. Дякую тобі, Господи Ісусе, за все зроблене для мене. Прошу тебе й надалі направляти мене, щоб я слідував за тобою як за Господом своїм.

Амінь.