Досягти праведності – приклад Авраама

Раніше ми побачили, що Авраам досяг праведності лише завдяки своїй вірі. Про це йдеться в цьому короткому реченні:

І ввірував Авраам Господеві, а Він залічив йому те в праведність (Буття 15:6)

Віра – це не про існування Бога

Задумайтесь, що означає «віра». Багато людей вважають, що «віра» означає вірити в існування Бога. Ми думаємо, що Богу достатньо нашої віри в те, що Він є. Але в Біблії говориться по-іншому:

Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують і тремтять. (Якова 2:19)

Тут Біблія за допомогою сарказму доносить думку, що просто віра в існування Бога ставить нас в один ряд з дияволом. Так, Авраам вірив в існування Бога, але не в цьому сенс його праведності. Бог обіцяв Аврааму, що Він дасть йому сина. Авраам мав вирішити  –  вірити чи ні в цю обіцянку, знаючи, що йому було за вісімдесят, а його дружині –  за сімдесят.  Він повірив, що Бог якимось чином виконає цю обіцянку для нього. Віра в цій історії означає довіру. Авраам вирішив довіритися Богові за сина.

Коли Авраам вибрав повірити Божій обіцянці про сина, Бог також дав йому – «дарував» – праведність. Зрештою, Авраам отримав виконану обіцянку (сина, від якого пішов великий народ), а також досяг праведності.

Праведність – не від заслуг чи зусиль

Авраам не «заробив» праведність; вона була «дарована» йому. У чому різниця? Якщо ми щось «заробляємо», ми працюємо заради цього – і заслужуємо це. Це як отримання заробітної платні за свою роботу. Але коли щось даровано нам, це дається нам просто так. Ми не заробляємо це чи заслужуємо, а просто отримуємо.

Ми думаємо, що переважуючи добрими вчинками погані,  роблячи добрі справи або виконуючи свої обов’язки, ми зможемо заслужити праведність. Авраам доводить, що ця ідея помилкова. Він не намагався заробити праведність. Він просто вирішив повірити обіцянці, запропонованій йому Богом, і праведність була дарована йому.

Віра Авраама: він поставив своє життя на неї

Вибір повірити в обіцянку про сина був простий, але не легкий. Коли Бог вперше пообіцяв йому «Велику націю», йому було 75 років, і він покинув свою рідну країну й вирушив в Ханаан. Майже десять років минуло, а Авраам і Сара до сих пір не мали дитину – не кажучи вже про націю! «Чому Бог ще не дав нам сина, якщо він міг би зробити це»? – задавався він питанням. Авраам вірив обіцянці про сина, тому що він довіряв Богу, хоча й не розумів до кінця даної йому обіцянки й не мав усіх відповідей на свої питання.

Віра в обіцянку потребувала активного очікування. Все його життя було перерване, поки він жив в наметах в очікуванні обіцяного. Було б набагато простіше знайти виправдання й повернутися додому в Месопотамію (сучасний Ірак), який він залишив багато років тому, і де досі жив його брат з сім’єю. Життя там було комфортним.

Його довіра до обіцяного взяла верх над звичними цілями в житті – безпекою, комфортом і благополуччям. Він міг би не повірити в обіцянку, все ще вірячи в існування Бога й продовжуючи свою релігійну діяльність і добрі справи. Тоді б він зберіг свою релігію, але йому не була б «дарована» праведність.

Приклад для нас

Інша частина Біблії розглядає Авраама як приклад для нас. Віра Авраама в обіцянку від Бога й дарування йому праведності, є зразком для нас. Біблія приводить також інші обіцянки, котрі Бог дає всім нам. Ми також повинні вибрати, довіритися ним чи ні.

Ось приклад такої обіцянки:

А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його.13 Що не з крові, ні з похоті тіла, ні з похоті мужа, але народились від Бога (Івана 1:12-13)

Сьогодні ми знаємо, що обіцянка Аврааму збулася. Не можна заперечувати, що єврейський народ сьогодні існує як нація, що походить від Авраама. Як і в випадку з Авраамом, перед нами сьогодні стоїть обіцянка, що здається малоймовірною і викликає  питання. Подібно до Авраама, ми робимо вибір – довіритися цій обіцянці чи ні.

Хто платить за праведність?

Авраам довів, що праведність дається в якості подарунка. Отримуючи подарунок,  ми не платимо за нього – інакше це не подарунок. Дарувальник є тим, хто платить. Бог – дарувальник праведності, він і платитиме за неї. Як Він це зробить? Ми побачимо в нашій наступній статті.