Стисла історія єврейського народу

Євреї – один із найдавніших народів на землі. Їх історія записана в Біблії, істориками поза Біблією, а також представлена археологічними пам’ятками. Відомо більше фактів із їхньої історії, ніж будь-якої іншої нації. Ми скористаємося цією інформацією для стислого викладення їх історії. Щоб легше прослідкувати історію ізраїльтян (старозавітна назва єврейського народу), ми використаємо хронологічні лінії.

Авраам: родоначальник єврейського народу

Хронологія подій починається з Авраама. Йому була дана обіцянка про народ, що походитиме від нього, також він мав зустріч з Богом, котра завершилася символічним жертвоприношенням його сина Ісака. Ця жертва була знаком, що вказував на Ісуса через співвіднесеність з місцем, де в майбутньому Ісуса принесуть в жертву. Далі зеленим кольором на хронологічній лінії вказано період, коли нащадки Ісака були рабами Єгипту. Цей період розпочався, коли Йосиф, онук Ісака, привів ізраїльтян в Єгипет, де вони пізніше потрапили в рабство.

Період єгипетського рабства під владою Фараона
Період єгипетського рабства під владою Фараона

Мойсей: ізраїльтяни стають нацією по волі Божій

Мойсей вивів ізраїльтян з Єгипту після десятої Кари єгипетської на Песах, котра згубила Єгипет і зробила можливим Вихід ізраїльтян з Єгипту в землю ізраїльську. Перед смертю Мойсея проголосив ізраїльтянам Благословення і Прокляття (жовтий колір на хронологічній лінії). Якщо вони будуть слухатися Бога, на них зійде Його Благословення, в іншому випадку – обрушиться Прокляття. З того часу ці Благословення і Прокляття слідують за єврейським народом.

Впродовж декількох віків ізраїльтяни жили на своїй землі, але не мали Царя, як не мали й столицею Єрусалим – місто на той час належало іншому народу. Однак з приходом Царя Давида близько 1000 р. до н.е. все змінилося.

Період правління дома Давида в Єрусалимі
Період правління дома Давида в Єрусалимі

Давид засновує царську династію в Єрусалимі

Давид завоював Єрусалим і зробив його своєю столицею. Він отримав обіцянку про прихід ‘Христа’, і з того часу єврейський народ знаходився в очікуванні. Його син Соломон унаслідував престол, і саме Соломон збудував Перший Єрусалимський храм. Нащадки царя Давида правили протягом 400 років, цей період позначено блакитним кольором (1000-600 рр. до н.е.). Це був період розквіту ізраїльського народу – він отримав обіцяні Благословення. Але Старий Заповіт також описує моральний занепад і ідолопоклонство в той час. Багато пророків цього періоду попереджали ізраїльтян, що їх спіткають Прокляття Мойсея, якщо вони не зміняться. Проте ніхто не прислухався до цих попереджень.

Перше заслання євреїв у Вавилон

Нарешті близько 600 р. до н.е. Прокляття почали збуватися. Прийшов Навуходоносор, могутній вавилонський Цар – в точності як пророкував Мойсей за 900 років до цього в одному зі своїх Проклять:

Пошле на тебе Господь народ здалеку, від краю землі… народ нахабний, який не шанує старця і не пощадить юнака… і буде тіснити тебе у всіх оселях твоїх, по всій землі твоїй. (Второзаконня 28: 49-52)

Навуходоносор завоював Єрусалим, спалив його й зруйнував Храм Соломона. Після цього він вислав ізраїльтян до Вавилону. У місті залишилися тільки найбідніші ізраїльтяни. Таким чином справдилося одне з передбачень Мойсея:

… і вивержені будете з землі, в яку ти йдеш, щоб володіти нею. І розсіє тебе Господь [Бог твій] по всіх народах, від краю землі до краю землі. (Второзаконня 28:63-64)

Завоювання й заслання до Вавилону
Завоювання й заслання до Вавилону

 

 

 

 

 

 

 

Так протягом 70 років – цей період позначено червоним кольором – ізраїльтяни жили в засланні за межами землі, обіцяної Аврааму і його нащадкам.

Повернення з заслання під владу персів

Далі перський цар Кір завоював Вавилон і став наймогутнішим правителем світу. Він дозволив ізраїльтянам повернутися на свою землю.

Життя в складі Перської імперії
Життя в складі Перської імперії

 

 

 

 

 

 

 

Однак вони більше не були незалежною державою, а стали провінцією в складі Перської імперії. Цей період тривав 200 років; на хронологічній лінії він позначений рожевим кольором. За цей час було відбудовано Єрусалимський храм (відомий, як другий Храм) і саме місто Єрусалим.

Грецький період

Олександр Македонський завоював Перську імперію й перетворив ізраїльтян на провінцію Грецької імперії на наступні 200 років. Цей період позначено синім кольором.

Життя під владою греків
Життя під владою греків

Римський період

далі римляни розгромили Грецьку імперію і стали панівною світовою державою. Ізраїльтяни знову перетворилися на провінцію в складі Імперії, цей період позначено світло-жовтим кольором. Саме в цей час жив Ісус. Цим пояснюються згадки про римських солдат у Євангелії – адже римляни правили євреями на землі Ізраїлю під час життя Ісуса.

Життя в складі Римської імперії
Життя в складі Римської імперії

Друге заслання євреїв під владою Риму

З часів Вавилону (600 р. до н.е.) ізраїльтяни (сучасна назва – євреї) не мали незалежності, на відміну від часів правління царів дому Давида. Тепер вони знаходилися під владою інших імперій. Євреї противилися цьому й бунтували проти римського гніту. Врешті-решт римляни зруйнували Єрусалим (70 р. н.е.), спалили другий Храм і розселили євреїв в якості рабів по всій Римській імперії. Це було друге заслання євреїв. Через розміри Риму євреї виявилися розкидані по всьому світу.

Єрусалим і Храм були зруйновані римлянами в 70 р. н.е. Євреїв вислали в заслання по всьому світу
Єрусалим і Храм були зруйновані римлянами в 70 р. н.е. Євреїв вислали в заслання по всьому світу

 

 

 

 

 

 

 

Саме так єврейський народ жив протягом майже 2000 років: розкиданий по чужим краям і ніколи не прийнятий там. У періоди свого життя серед інших націй він постійно зазнавав великих гонінь. Гоніння на євреїв були особливо сильні в християнській Європі. Від західноєвропейської Іспанії і до Росії, євреї рідко почували себе в безпеці в цих християнських державах. Прокляття Мойсея, написані в 1500 р. до н.е. містять точний опис їх життя в той час:

Але і між цими народами не заспокоїшся, і не буде місця спокою для ноги твоєї, і Господь дасть тобі там тремтяче серце, болість очей і знемагання душі (Второзаконня 28:65)

Прокляття обрушилися на ізраїльтян, щоб інші народи задалися питанням:

І скажуть усі народи: за що Господь так учинив із цією землею? яка велика лють гніву Його!

Відповіддю буде:

… і вивергнув їх Господь із землі їх… і кинув їх на іншу землю… (Второзаконня 29:24-25)

Хронологічна лінія зображує цей період тривалістю в 1900 років червоним кольором.

Хронологія історії євреїв, що включає два періоди заслання
Хронологія історії євреїв, що включає два періоди заслання

 

 

 

 

 

 

 

Ми бачимо, що за свою історію єврейський народ пережив два періоди заслання, і друге заслання тривало набагато довше за перше.

Голокост 20-го століття

Переслідування євреїв досягли свого апогею при Гітлері, який за підтримки нацистської Німеччини намагався знищити всіх євреїв у Європі. Він був близький до досягнення своєї цілі, однак зазнав поразки, і решта євреїв змогли вижити.

Сучасне відродження Ізраїлю

Сам факт, що існує народ, який визначає себе як «євреї» після стількох років поневірянь і за відсутності власної держави, є неймовірним. Але таким чином збулися останні слова Мойсея, записані близько 3500 років тому назад. У 1948 році при сприянні ООН євреї побачили дивовижне відродження сучасної держави Ізраїль, як і пророкував Мойсей кілька століть тому назад:

… тоді Господь Бог твій поверне полонених твоїх і змилосердиться над тобою, і знову збере тебе від усіх народів, між якими розсіє тебе Господь Бог твій. Хоча б ти був розсіяний [від краю неба] до краю неба, і звідти збере тебе Господь Бог твій, і звідти візьме тебе (Второзаконня 30:3-4)

Також примітно те, що ця держава була збудована, незважаючи на великий опір. Більшість сусідніх народів вступали у війну з Ізраїлем у 1948 … у 1956 … у 1967 і ще раз у 1973 роках. Ізраїль, дуже маленька нація, нерідко знаходилася у стані війни з п’ятьма державами одночасно. Але Ізраїль не лише вистояв, а й збільшив свої території. У війні 1967 року євреї відвоювали Єрусалим, свою історичну столицю, засновану Давидом 3000 років тому назад. Результат створення держави Ізраїль, а також наслідки воєн являють собою одну з найскладніших політичних проблем сьогодення.

Давня обіцянка, яка все ще впливає на сьогодення

Хоча Ізраїль маленька країна, вона завжди в новинах через конфлікт, напруженість на Близькому Сході і війни. Чому? Зверніть увагу на історію Ізраїлю в книзі Буття, в Біблії: вона розповідає, що 4000 років тому чоловік, котрий зараз є дуже відомим, вирушив у похід у ту частину світу. Біблія говорить, що його історія впливає на наше майбутнє.

Цей давній чоловік – Авраам (також відомий як Аврам). Ми можемо сприймати його історію всерйоз, тому що райони й міста, які він відвідав, згадуються також в інших старих рукописах.

Обіцянка Аврааму

Бог дав обіцянку Авраамові:

«І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе;

І звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.

І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає того прокляну;

І благословляться в тобі всі племена землі!» (Буття 12:2-3)

Ім’я Авраама стало Великим

Більшість із нас цікавить, чи існує Бог і чи Він дійсно біблейський Бог. У Біблії Бог говорить: “І звеличу ймення твоє», і сьогодні ім’я Авраама / Аврама відоме у всьому світі. Обіцянка збулася. Найбільш ранні рукописи книги Буття, знайдені в сувоях Мертвого моря, датуються 200-100 р. до н.е.; це значить, що з того часу обіцянка була вже в письмовій формі. У той час ім’я Авраама не було добре відомо, тому обіцянка збулася тільки після того, як була записана, але не раніше.

… завдяки його великій нації       

Дивно, але Авраам насправді не зробив нічого значимого за своє життя. Він не був великим письменником, царем, винахідником або військовим лідером. Єдине, що він зробив – це послухався наказу й вирушив у похід, а також став батьком кількох дітей. Його ім’я є великим тільки завдяки тому, що його діти стали нацією (націями), яка зберегла запис про його життя, а потім окремі люди й народи, що походили від нього, стали великими. Це саме те, що було обіцяно в Бутті 12 (“І народом великим тебе Я вчиню… І звеличу ймення твоє “). Ніхто інший, з усієї історії людства, не є таким відомим лише завдяки своїм нащадкам, а не великим досягненням у власному житті.

волею Господа

Євреї, що походять від Авраама, насправді ніколи не були нацією, яка асоціюється з величчю. Вони не захоплювали великих імперій, як римляни, не створювали великих пам’ятників, як єгиптяни піраміди. Їх слава походить від Закону й Книги, яку вони написали; від декількох видатних людей, які були євреями; від того, що вони жили й розвивались дещо відокремленою групою протягом тисяч років. Їх велич не в тому, що вони зробили, а в тому, що було зроблено для і через них. Обіцянка говорить неодноразово, що “Я вчиню …”. Їх унікальна велич відбулася завдяки Богу, а не завдяки їхнім власним здібностям, завоюванням чи зусиллям.

Обіцянка Аврааму збулася, бо він довіряв обіцянці й обрав “шлях менш розвіданий”. Подумайте, наскільки імовірним було те, що обіцянка не збудеться, однак вона збулася й продовжує розгортатися, як і було заявлено тисячі років тому. Яке сильне підтвердження того, що обіцянка збулася тільки завдяки силі й авторитету Господа.

Подорож, що до сих пір приголомшує світ

Похід Авраама
Карта зображує похід Авраама: Від Ур -> Харан -> Ханаан – Земля обітована

Біблія говорить, що тоді “Пішов Аврам, як сказав йому Господь” (Буття 12, 4). Він розпочав подорож, показану на карті, яка до сих пір впливає на історію.

Благословення до нас

Обіцянка містить в собі дещо ще. Благословення було не тільки для Авраама. Бог каже, що “благословляться в тобі всі племена землі!” (через Авраама). Ми повинні звернути увагу, тому що ви і я – частина всіх народів на землі, незалежно від нашої релігії, кольору шкіри, походження, національності, соціального статусу або мови. Обіцяне благословення стосується кожного, хто живе зараз на землі! Яким чином? Коли? Яке саме благословення? Це не ясно сказано, але оскільки ми знаємо, що перші частини цієї обіцянки збулися, ми можемо бути впевнені, що остання частина також збудеться. Ми знаходимо ключ до розкриття цієї таємниці, продовжуючи стежити за подорожжю Авраама в нашій наступній статті.