Ми розглянули, як людство пало в порівнянні зі своїм першостворенням. У Біблії говориться, що Бог мав деякий задум на основі Обіцянки, даної на початку історії.

Біблія – справжня бібліотека

Приведемо деякі факти про Біблію. Біблія уявляє собою зібрання книг, написаних багатьма авторами. Для створення цих книг від початку до кінця знадобилося понад 1500 років. Це дозволяє порівняти Біблію з бібліотекою і відрізняє її від інших Священних книг. Якби Біблія була написана лише одним автором або групою авторів, знайомих один з одним, ми б не дивувалися її цілісності, але авторів Біблії розділяють століття і навіть тисячоліття. Її автори походять із різних країн, мовного середовища і соціальних станів. Але їх послання і пророцтва пов’язані одне з одним і з історичними фактами, записаними за межами Біблії. Найбільш давні копії Старого Заповіту (книги до Ісуса), котрі збереглися до наших днів, датовані 200 р. до н.е. Збережені копії Нового Заповіту датовані 125 р. н.е. і пізніше.

Євангельська обіцянка в райському Саду

На самому початку Біблії приводиться приклад того, як Біблія передбачає майбутнє. Хоча й сказано про Початок, мається на увазі Кінець світу. Одразу після Гріхопадіння людства Бог викриває Сатану (котрий був у образі змія) і задає йому загадку, що являє собою Обіцянку:

І Я (Бог) покладу ворожнечу між тобою (Сатаною) й між жінкою, між нащадком твоїм і нащадком її. Він зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту. (Буття 3:15)

Дієслова в майбутньому часі роблять дану Обіцянку пророчою. Крім того, згадуються п’ять різних дійових осіб, а саме:

1. Я = Бог
2. Ти = змій, або Сатана
3. Жінка
4. Нащадок жінки
5. Нащадок змія, або Сатани

Обіцянка пророкує, як ці персонажі будуть взаємодіяти в майбутньому. Це зображено на малюнку нижче:

Взаємодія між персонажами, згаданими в Обіцянці

Не уточнюється, хто така «жінка», але Бог пошле і жінці, і Сатані «нащадка». Між цими нащадками, а також між жінкою і Сатаною буде «ворожнеча» і ненависть. Сатана буде «жалити в п’яту» нащадка жінки, тоді як останній «зітре голову» Сатані.

Хто такий нащадок? – Це «він»

Зроблені нами спостереження дозволяють прийти до певних висновків. Оскільки нащадок жінки – це «він», ми можемо відкинути наступні здогадки: «нащадок» – це не «вона», не жінка. Також і не «вони», значить НЕ група людей або нація. «Він» – це людина, а не неживий предмет. Це не філософська, освітня, політична система чи релігія – оскільки всі вони являють собою неживі предмети. Такий «предмет» був би нашим найкращим вибором для виправлення нашої спотвореної сутності, оскільки люди постійно вигадують нові системи й релігії. Бог мав на увазі дещо інше: «він» – це один чоловік. Саме «він» і зітре голову Сатані.

Замислимося про те, що не сказано. Бог не говорить, що цей нащадок буде походити від жінки й чоловіка, а лише від жінки. Це особливо незвично, адже в Біблії прийнято записувати походження синів тільки від батька. З цієї причини дехто вважає Біблію «сексистською». Але в даному випадку все інакше – Обіцянка не говорить про нащадка («він»), котрий буде походити від чоловіка. Сказано лише про нащадка жінки, не згадуючи чоловіка.

Пророк пізнішого періоду доповнює цю Обіцянку

Сотні років потому старозавітний пророк додав наступне:

Отже, Сам Господь дасть вам знамення: ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл (що означає «з нами Бог»). (Книга пророка Ісаї 7:14, 750 р. до н.е.)

Через 700 років після Ісаї народився Ісус (як сказано в Новому Заповіті) від діви – і пророцтво Ісаї збулося. Невже прихід Ісуса був передбачений ще на зорі людської історії? Це відповідає тому, що нащадок є «він», а не «вона», «вони» чи неживий «предмет». З цієї точки зору загадка після прочитання стає зрозумілою.

«Жалити його в п’яту»??

Як розуміти те, що Сатана буде жалити «його в п’яту»? Один рік я працював у джунглях Камеруна. Нам доводилося носити міцні гумові чоботи в умовах вологої спеки через змій, котрі ховалися у високій траві й могли вжалити в ногу – в п’яту – і вбити нас. Мій досвід в джунглях допоміг мені краще зрозуміти зміст цієї фрази. «Він» знищить Сатану, змія, але при цьому сам загине. Це передвіщає перемогу, отриману завдяки жертві Ісуса.

«Жінка» – подвійний смисл

Тож якщо Обіцянка, дана на Початку часів, пов’язана з Ісусом, то під жінкою мається на увазі діва, котра народила його, – Марія. Але існує і друге значення. Зверніть увагу, як інший старозавітний пророк говорить про Ізраїль:

О, Ізраїль… І заручуся з тобою навіки… І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа. (Книга пророка Осії 2:17-20,  800 р. до н.е.)

Ізраїль у Біблії згадується як дружина ГОСПОДА – отже, жінка. Відтак остання книга Біблії описує протистояння її своєму ворогові:

І знамення велике видно було на небі – жінка… на голові її вінець із дванадцяти зірок. І мавши в утробі, кричить, мучившись від потуг пологових та болю родження.

Видно було й інше знамення на небі, от великий дракон червоний… І дракон стоїть перед жінкою, яка має родити, щоб, коли народить, дитя її пожерти.

І народила сина-мужа, що має пасти всі народи жезлом залізним…

І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, – повержено на землю, і ангели його з ним повержені.

І коли побачив дракон, що він повержений на землю, переслідував жінку, яка народила сина-мужа… І розлютився дракон на жінку і пішов воювати проти решток її нащадків… (Одкровення Іоанна Богослова 12:1-17, 90 р. н.е.)

Оскільки Ісус був євреєм, він одночасно являється нащадком Марії, жінки, й Ізраїль, жінки. Обіцянка справдилася двояко.  Давній змій перебуває у ворожнечі з Ізраїль, «жінкою» й оголошує їй війну. Цим пояснюються виключні труднощі на шляху євреїв протягом всієї їхньої історії, як і було передбачено на самому початку.

Нащадок Змія?

Але хто такий нащадок Сатани? В останній книзі Біблії, через багато сторінок і тисячоліть після Обіцянки, даної в Книзі Буття, передвіщається його прихід. Зверніть увагу на опис:

⁸Звір, що ти бачив, був і немає; і вийти має з безодні і в погибель піти. І здивуються ті, що мешкають на землі, чиї імена не записані в книзі життя від заснування світу, бачачи звіра, що був і немає, і з’явиться. Тут розум, що має мудрість. (Одкровення 17:8-9, написане Іоанном Богословом близько 90р. н.е.)

Тут описана битва між нащадком жінки й нащадком Сатани. Вона вперше згадується в Обіцянці з Книги Буття, на самому початку Біблії, і доповнюється деталями пізніше. Зворотній відлік до фінального протистояння між Сатаною й Богом розпочато давним-давно в Райському саду. Це приводить нас до думки, що вся історія – це воістину «Його» історія.

Історія продовжується, і наступна важлива подія – це обіцянка Аврааму.