Перейти до вмісту
Home » Пагін: не встигне вигнатися, як буде зрізаний

Пагін: не встигне вигнатися, як буде зрізаний

  • від

Продовжуємо знайомитися з темою Пагона, що присутня в книгах декількох старозавітних пророків. Ми дізналися, що Єремія в 600 р. до н.е. продовжив розвивати дану тему (розпочату пророком Ісаєю за 150 років до цього) і об’явив, що Пагін стане Царем. У попередній статті йдеться про те, як Захарія на основі пророцтва Єремії передбачив, що ім’я Пагона буде Ісус, і він поєднає в собі ролі Царя та Священика; таке ніколи не траплялося раніше в історії ізраїльського народу.

Загадка Даниїла про намічений прихід Христа

На цьому тема Пагона не завершилася. Пророк Даниїл, котрий жив у період між Єремією та Захарією, прямо називає титул Христос (що позначає «Месія»). Водночас він торкається теми Пагона в незвичній загадці, передбачаючи, коли саме Месія відкриється народу. Близько 538 р. до н.е. він написав наступне:

… від того часу, як вийде приказ, щоб одбудувати Ерусалим, до Христа Владики – сїм сїмок і шістьдесять дві сїмки; А як мине сїм і шістьдесять дві сїмки, відданий буде на смерть Христос… (Даниїл 9:25-26, переклад П. Куліша та І. Пулюя)

Отже, ми знаємо, що Даниїл писав про майбутнього Христа. Даниїл вказує точку відліку (видача указу про відбудову Єрусалиму) і певний проміжок часу («сім сімок і шістьдесять дві сімки»), що завершиться явлінням Христа (= Месії), який потім загадковим чином «відданий буде на смерть». Структура цього передбачення є досить прозорою. Але чи можемо ми вирахувати дату явління Христа? Пропоную почати з розгляду події, яка запустила відлік цього пророчого годинника.

Вихід наказу про відбудову Єрусалиму

Десь через 100 років після Даниїла, Неємія був виночерпієм у перського імператора Артаксеркса. Це означає, що він був наближений до найвищої влади в Перській імперії. За цих обставин він просить і отримує королівський указ про відновлення та відбудування Єрусалиму. Ось як він це висвітлює:

І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артаксеркса… я сказав цареві: Якщо це цареві вгодне, і якщо раб твій уподобаний перед обличчям твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міста гробів батьків моїх, і я відбудую його! І сказав я цареві: Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені листи до намісників …  І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука надо мною.  І прибув я до намісників … і дав їм цареві листи. А цар послав зо мною зверхників війська та верхівців (Неємія 2:1-9)

Отже, описується королівський указ про відновлення і відбудування Єрусалиму, підкріплений листами «до намісників», доставленими в супроводі вершників Перської імперії. Оскільки перський імператор Артаксеркс – відома фігура у світській історії, а цей указ визначає початок даного періоду в часи правління Артаксеркса (20-й рік правління в місяці нісані), ми можемо визначити, коли саме це відбувалося. Артаксеркс зійшов на перський престол відразу після смерті свого батька Ксеркса в грудні 465 р. до н.е. (1), і оскільки цей указ був виданий 1 числа місяця нісана (березень/квітень) під час його 20-го року правління, вираховуємо дату указу – 5 березня 444 р. до н.е. (1).

«Сім сімок і шістьдесять дві сімки»

Але які «сімки» використовував Даниїл для виміру проміжків часу? У Законі Мойсея згадується цикл із семи років, згідно якого кожен сьомий рік земля мала відпочивати від сільськогосподарської обробки. Це висвітлено наступним чином:

Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то святкуватиме земля та суботу для Господа. Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його, а сьомого року субота повного відпочинку буде для землі… субота для Господа (Левит  25:2-4)

У пророцтві Даниїла йдеться про «роки», і, використовуючи цю лінію міркування, «сімками» він позначає цикли по сім років. У цьому випадку сім «сімок» і шістдесят дві «сімки» можна арифметично зобразити як (7+62) * 7 = 483 роки.

360-денний рік

Використана при цьому тривалість року дещо збиває з пантелику. Зараз ми користуємося сонячним роком (= 365.24219879 днів на рік), тому що можемо точно виміряти, за скільки Земля робить повний оберт навколо Сонця. На той час існувало 2 типи календаря: перший було побудовано за місячним циклом (подібно до нинішнього мусульманського календаря), отримуючи 354 дні на рік; другий містив дванадцять 30-денних місяців – всього 360 днів на рік. При цьому будь-який календар потребує «узгодження» надлишкових  годин у кожній добі. Наприклад, згідно західного календаря, раз у 4 роки настає високосний рік, котрий має 366 днів. Це дозволяє скоригувати 365.24219879 днів, за які Земля робить повний оберт навколо Сонця. У давньоєгипетській, вавилонській, індійській та грецькій цивілізаціях був звичайний календар у 360 днів. Здається, що саме він лежить в основі розрахунків Даниїла.

Намічений прихід Христа

Ця довідкова інформація дозволить нам легко вирахувати рік приходу Христа згідно загадки Даниїла. 483 роки по 360 дні/рік складають:

483 років * 360 днів/рік = 173 880 днів

По західному календарю маємо 476 сонячних років із залишком у  25 днів. (173 880/365.24219879 = 476 і 25 у залишку).

Відправною точкою для даних розрахунків є указ Артаксеркса, виданий 5 березня 444 р. до н.е.  Додавши 476 сонячних років до цієї дати, отримаємо 5 березня, 33 р. н.е. (немає 0 року, календар переходить від старої до нової ери за один рік, тож арифметично це -444 + 476 + 1 = 33).

Якщо тепер 25 днів у залишку додати до 5 березня 33 р. н.е., ми приїдемо до 30 березня 33 р. н.е., як проілюстровано на графіку нижче. Ось як Хохнер (чиїм розрахункам я слідую) це описує:

«Додавши 25 днів до 5 березня (444 р. до н.е.), отримуємо 30 березня (33 р. н.е.), яке припадає на 10 число місяця нісана. У цей день відбувся тріумфальний вступ Ісуса в Єрусалим …» Хохнер, Хронологічні аспекти життя Христа. Част. VI, стор. 16, 1977.

Хронологія пророцтва Даниїла про «сімки», що завершується тріумфальним входом Ісуса

Хронологія пророцтва Даниїла про «сімки», що завершується тріумфальним входом Ісуса

Тріумфальний вхід Ісуса – той самий день

Я пишу цю статтю на Вербну неділю – той самий день, коли ми вшановуємо тріумфальний вхід Ісуса в Єрусалим. Зроблені вище припущення і нескладні розрахунки свідчать, що загадка Даниїла про «сімки» вказує саме на Вербну неділю. У цей день Ісус був представлений іудейському народу як Цар, або Христос. Це відомо напевне, тому що Захарія (який передбачив ім’я Христа) також писав:

Радій вельми…  дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці. (Захарія  9:9)

Довгоочікуваний Цар відкриється під час свого в’їзду в Єрусалим на віслюкові, у супроводі гучної та радісної юрби. У день тріумфального вступу Ісуса в Єрусалим – той самий день, передбачений Даниїлом у загадці про «сімки», – Ісус в’їхав в Єрусалим на віслюкові. Лука наводить опис цих подій:

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили, кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я! Мир на небесах, і слава на висоті! … І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним, і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це. (Лука 19:37-42)

У цій історії Ісус заплакав, тому що люди не розпізнали того самого дня, передбаченого Захарією й Даниїлом. Саме тому, що вони не розпізнали день явління Христа, станеться щось цілком несподіване. Даниїл у тому самому розділі, що й загадка про «сімки», передбачив:

А як мине сїм і шістьдесять дві сїмки, відданий буде на смерть Христос… (Даниїл 9:26, переклад П. Куліша й І. Пулюя)

Замість того, щоб зійти на престол і правити, Христос буде «відданий на смерть». Деякі варіанти перекладу вживають поняття «буде зрізаний», підкреслюючи таким чином звернення Даниїла до теми Пагона, що виженеться з пня Ієсеевого. Ця тема була розпочата задовго до Ісаї, розвинена Єремією, ім’я Пагона передбачене Захарією, а тепер і час загибелі передбачений спільно Даниїлом і Захарією. Отже, Христос буде відданий на смерть. Як же це станеться? Ми повертаємось до книги пророка Ісаї в нашій наступній статті, де наводиться яскравий опис.

1) Посилання по статті взято з книги: Хронологічні аспекти життя Христа Частина VI: Гарольд У. Хохнер

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *