Перейти до вмісту
Home » Євангеліє крізь призму Covid-19, карантину й вакцин

Євангеліє крізь призму Covid-19, карантину й вакцин

Невідомий раніше вірус, COVID-19, з’явився в Китаї наприкінці 2019 року. Пройшло кілька місяців, і ось він вирує по всьому світу: 4 млн людей заражено, 280 тис. померло; немає країни, котру б оминуло це лихо.

Блискавичне розповсюдження COVID-19 посіяло страх у світі. Ми не маємо впевненості, як саме слід діяти, зіштовхнувшись із інфекційною хворобою такого масштабу. Однак медичні працівники одноголосно стверджують, що успішне подолання вірусу можливе завдяки стратегії соціального дистанціювання, тобто карантину. Це вилилося у введення урядами всього світу обмежень на пересування та правил ізоляції. Не можемо зустрічатися великими групами, маємо дотримуватися соціальної дистанції у два метри, а у випадку контакту із носієм коронавірусу обов’язковою є двотижнева самоізоляція.

Одночасно з прийняттям цих мір дослідники цілодобово працюють над розробкою вакцини. Як тільки вона стане доступна, людям робитимуть щеплення, щоб організм зміг розвити стійкість до коронавірусу.

Ці жорсткі міри щодо ізоляції, дотримання карантину й розробки вакцини яскраво іллюструють процедуру боротьби з іншим вірусом – духовного характеру. Ця процедура лежить в основі місії Ісуса Христа й Євангелія щодо царства Божого. Якщо коронавірус становить настільки велику загрозу, що урядами по всьому світу були запроваджені надзвичайні міри для захисту своїх громадян, то важливо усвідомити і його духовний  прототип, щоб не бути захопленими зненацька загрозою духовною. Пандемія COVID-19 є наглядною ілюстрацією Євангелія та понять гріха, раю, аду й місії Ісуса Христа.

Але спершу про інфекційну хворобу…

Смертельна й заразна інфекція

Подібно до того, як розмови про пандемію COVID-19 є неприємними, але неминучими, так і Біблія має до нас розмову, котрої всі намагаються уникнути, – про гріховность та її наслідки. Для опису гріха Біблія використовує образ інфекційної хвороби, що поширилася й продовжує вбивати людство.  

Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили. (до Римлян 5:12)

І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована… одіж, і в’янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас. (Ісая 64:6)

Мойсей і мідяний змій

Історія про хворобу та смерть, котру Ісус використав для ілюстрації своєї місії, розповідає про змій, що напали на табір ізраїльтян за часів Мойсея. Необхідно було терміново знайти протиотруту, щоб уникнути масової загибелі.

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі. 5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа. 6 І послав Господь на той народ зміїв сарафів, і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля. 7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ. 8 І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити. 9 І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія і жив! (Числа 21:4-9)

У Старому Заповіті говориться, що людина ставала нечистою внаслідок інфекційної хвороби, доторкнувшись до мертвого тіла, або через гріх. Ці три причини взаємопов’язані; Старий Заповіт підсумовує це наступними рядками:

І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних (до Ефесян 2: 1-2)

Смерть у Біблії означає «відділення» і стосується як фізичної (душа відділяється від тіла), так і духовної смерті (душа відділяється від Бога). Ніби вірус всередині нас, гріх викликає миттєву духовну смерть, котра через певний час призводить вже до смерті фізичної.

Хоча нам не по собі зачіпати цю тему, але Біблія ставиться до гріха як суспільство до COVID-19, пропонуючи нам при цьому вакцину..

Вакцина – через загибель Насіння

Вже в перших книгах Біблії з’являється тема прийдешнього насіння. Насінина по суті є пакетом ДНК, який може розвинутися в нове життя. ДНК у насінні – це специфічна інформація, з якої утворюються великі молекули визначеної форми (білки). У цьому плані вона схожа на вакцину, що являє собою великі молекули певної форми (так звані антигени). Це насіння, обіцяне від початку, буде спроможне врятувати нас від гріха та смерті.

 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту. (Буття 3:15)

Тут детальне пояснення даного вірша; Бог дав обіцянку, що насіння через Авраама розповсюдиться у кожен край на землі.

І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу. (Буття 22:18)

У Євангелії Ісус і є пророче насіння, але із поправкою, що насіння, рятуючи нас, має загинути.       

Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь. Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе. (від Івана 12:23-24)

Він мав загинути заради нас.

Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх. (до Євреїв 2:9)

Мертві частинки вірусу вводяться в організм у вигляді вакцини, щоб наша імунна система навчилася виробляти необхідні антитіла. Тоді вона зможе захистити нас від вірусу. Аналогічним чином жертва Ісуса заради всіх нас живить насіння в нашому серці , щоб ми могли виробити імунний захист проти духовного вірусу – гріха.

Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він. (1 Івана 3:9)

При відсутності вакцини наш єдиний вихід (як і при COVID-19, оскільки вакцина ще не розроблена) – це карантин. Це в однаковій мірі стосується й духовної царини. Духовний карантин нам відомий як пекло. Чому так трапляється?

Карантин – віддалення від небес і пекло

Ісус навчав, що колись настане «царство небесне». Коли ми думаємо про «небо», то зазвичай уявляємо собі «вулиці із золота». Але найбільше багатство Царства – це суспільство з повністю чесними й самовідданими громадянами. Ми стільки зусиль вкладаємо в своє «земне царство», щоб захиститися одне від одного. У всіх є замки в квартирі чи будинку, вдосконалені системи безпеки; ми замикаємо свою машину, забороняємо дітям розмовляти з незнайомцями. У кожному місті є відділення поліції. Ми пильно захищаємо персональні дані в інтернеті. Якщо замислитися про всі системи, практики та процедури, котрі застосовуються в нашому «земному царстві» й існують виключно для захисту нас одне від одного, то проблема гріха вимальовується доволі чітко.

Якби Бог створив «царство небесне», а потім запропонував нам стати його громадянами, ми швидко перетворили б його в пекло, як цей земний світ. «Вулиці із золота» відразу б зникли. Гріх у душах повинен викорінюватися так само, як і COVID-19, щоб суспільство знову стало здоровим. Жодна людина, котра не відповідала б стандарту безгрішності, не могла б увійти в царство – бо тоді воно було б зруйноване. І виникла б потреба у карантині.

Як бути з тими, хто через свою гріховність знаходиться на карантині й не може потрапити до царства небесного? У цьому світі, якщо нам відмовляють у в’їзді в якусь країну, ми не можемо розраховувати на її ресурси та привілегії (соціальні виплати, медичне страхування тощо). Але люди всього світу, навіть злочинці в міжнародному розшуку, безперешкодно користуються всіма дарами природи, як то повітря чи світло.

Але хто створив світло? У Біблії говориться:

І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. (Буття 1:3)

Якщо це правда і все світло належить Господу, то виявляється, що ми зараз просто позичаємо світло в Нього. Але з остаточним становленням Царства небесного Його світло буде виключно в тому царстві. Тож “зовні” буде “темрява” – точнісінько так, як Ісус описує пекло в цій притчі:

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв’яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів… (від Матвія 22:13)

Якщо Творець дійсно існує, то більшість того, що ми приймаємо як належне і вважаємо за “своє”, насправді належить Йому. Починаючи з такої базової сутності, як «світло», навколишній світ і закінчуючи нашими природніми здібностями до мислення чи мови, – адже ми не брали участь у створенні цих здібностей, але вони безперешкодно доступні нам. Коли царство небесне з’явиться, Творець поверне їх туди.

Коли COVID-19 спалахнув і почав загрожувати смертю й хаосом, ми не приводили жодних контраргументів щодо введення карантину. Тож не дивно, що Ісус у своїй притчі про багатія й Лазаря говорить:

А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас. (від Луки 16:26)

Прийняття вакцини – пояснення Ісусом мідяного змія


Колись Ісус пояснив свою місію, використовуючи вищезгадану історію про Мойсея та смертельних змій. Тільки уявіть, що б сталося з людьми, покусаними зміями. При укусі отруйною змією отрута, що потрапляє в організм, є антигеном, як і вірусна інфекція. Стандартне лікування – це спробувати висмоктати отруту, а потім накласти щільний джгут на кінцівку, щоб отрута не змогла поширитися по всьому організму через систему кровообігу.

Коли змії кусали ізраїльтян, їм було наказано дивитися на піднятого на жердині мідяного змія, щоб залишитися в живих. Важко собі уявити, як покусаний чоловік піднімається з ліжка, йде дивитися на мідяну статую й виліковується. Особливо знаючи розміри ізраїльського табору: близько 3 мільйонів людей (з них понад 600 000 чоловіків призовного віку) – це розміри великого сучасного міста. Велика ймовірність того, що постраждалі знаходилися за кілька кілометрів і навіть не могли бачити мідяного змія. Тож їм доводилося робити вибір між традиційним накладанням джгута на рану для обмеження кровотоку та оголошеним Мойсеем засобом: пройти кілька кілометрів, пришвидшуючи кровотік і поширюючи отруту по організму, щоб подивитися на змія на жердині. Саме довіра слову Мойсея або її відсутність визначали дії кожної людини.

Ісус мав це на увазі, коли говорив:

І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя. (від Івана 3:14-15)

Ісус говорить, що наше становище подібне до цієї історії. Змії заражають табір своєю отрутою точно так, як гріх заражає людей та суспільство. У кожному з нас тече отрута гріха, що призведе до смерті – вічної, яка не дозволить нам потрапити в царство Господнє. Ісус порівнює своє розп’яття на хресті з мідяним змієм, піднятим на жердині. Як змій захищав ізраїльтян від смертельної отрути, так і Христос спроможний вилікувати нас від гріха. Ізраїльтяни в таборі мали довіритися рішенню, запропонованому Мойсеєм, і діяти протиприродньо, не накладаючи джгута на рану й рухаючись до статуї. Саме їхня віра в дієвість змія, якого послав Господь, врятувала їх. Та ж сама ситуація зараз. Ми повсякчас не дивимося на хрест, але довіряємо обіцянці Божій щодо порятунку нас від зараження гріхом та духовної смерті через Ісуса Христа.

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. (до Римлян 4:5)

Ми не залишаємося сам на сам у боротьбі з інфекцією, але довіряємо Богові, який заздалегідь подбав про вакцину для нас. Ми довіряємо йому всі деталі вакцини. Ось чому “Євангеліє” означає “Блага звістка”. Для кожного, ким заволоділа смертельна хвороба, благою звісткою буде дізнатися, що вакцина доступна, ще й надається безкоштовно.

Прийдіть і побачите

Звичайно, нам необхідна причина довіряти як самому діагнозу Біблії, так і запропонованій вакцині. Ми не можемо просто сліпо повірити.

 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету. І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач. (від Івана 1:45-46)

Євангеліє пропонує нам прийти й побачити, переконатися у правдивості розповіді про насіння. На цьому сайті міститься велика кількість статей, котрі розглядають різноманітні питання, що можуть виникнути, – наприклад, воскресіння Христа, достовірність Біблії, ключове послання Євангелія. Прийдіть і побачте, як це зробив Нафанаїл багато років тому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *