Перейти до вмісту
Home » Чи дійсно Ісус – син діви з роду Давида?

Чи дійсно Ісус – син діви з роду Давида?

Ми дізналися, що слово «Христос» позначає старозавітний титул. Наразі пропоную розглянути наступне питання: чи був Ісус Назорянин тим самим «Христом» із старозавітних пророцтв?

З роду Давида

Псалом 132 зі Старого Заповіту, написаний за 1000 років до Ісуса, містить специфічне пророцтво:

Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця ( = «Христа»).

Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм! Бо вибрав Сіона Господь…

Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника (Псалом  132:10-17)

Ми бачимо, що задовго до Ісуса іудейські псалми пророкували, що Божий помазанець (тобто, «Христос») прийде з роду Давида. Саме тому євангельські генеалогії показують, що Ісус – нащадок Давида, таким чином підкреслюючи, що в Ісусі здійснилося дане пророцтво.

Чи насправді Ісуснащадок Давида?

 Але звідки нам відомо, що євангелісти не вигадали ці генеалогії, «підігнавши» їх у відповідності з пророцтвом? Вони зі співчуттям ставилися до Ісуса й, можливо, прагнули прикрасити правду.

У наших спробах з’ясувати істину стануть у пригоді свідчення вороже налаштованих очевидців. Вони особисто були присутні під час певних подій, тож мали мотив для спростування фактів, що могли бути неправдивими. Припустимо, що особи А і Б потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. Вони звинувачують одна одну – тож являються вороже налаштованими очевидцями. Якби особа А заявила, що вона бачила, як особа Б набирала повідомлення в телефоні за мить до аварії, і особа Б визнала цей факт, тоді можна прийняти, що ця частина суперечки правдива – бо особа Б нічого не отримує в разі признання нею цього факту.

Подібним чином, слова вороже налаштованих очевидців того часу можуть допомогти нам зрозуміти, що ж насправді трапилося з Ісусом. Дослідник Нового Заповіту Д-р Ф. Брюс розглянув посилання іудейських рабинів на Ісуса в Талмуді й Мішні. Він виділив наступний коментар про Ісуса:

Улла сказав: Ви б повірили, що для нього (тобто Ісуса) хтось би так ревно шукав захисту? Він був обманщиком, і Всемилостивий каже: «Не милосердься над ним і не скривай його» (Второзаконня 13:9). Випадок з Ісусом відрізнявся, адже він був наближений до царства”. Ст. 56

Ось як Ф. Брюс коментує дане твердження рабинів:

Зображуються спроби знайти для нього захист (відчувається виправдовувальна нота в адресу християн). Навіщо їм намагалися захистити того, хто винен в таких злочинах? Тому що він був «наближений до царства», тобто до Давида. Ст. 57

Інакше кажучи, вороже налаштовані єврейські рабини не оскаржували твердження євангелістів про те, що Ісус походив із роду Давида. Однак, вони ставили під сумнів слова Ісуса про те, що він являється «Христом», і виступали проти постулатів Євангелія про нього, але при цьому погоджувалися, що Ісус дійсно походить із царської родини Давида. Тож ми знаємо, що євангелісти не просто вигадали історію про походження Ісуса, аби пророцтво «справдилося». Слова вороже налаштованих очевидців не розходяться з цим моментом.

Чи був він сином діви?

Не можна виключати імовірність, що дане пророцтво справдилося «випадково», адже були й інші представники царської сім’ї. Але народження від діви! Таке не могло трапитися «випадково». Це або: 1) непорозуміння, 2) обман або 3) чудо – інших варіантів бути не може.

Народження від діви мимохідь згадується в статті “Початок Адама”. Новозавітні автори Лука й Матвій чітко зазначають, що Марія зачала Ісуса, будучи дівою. Матвій також стверджує, що таким чином справдилося пророцтво Ісаї (750 р. до н.е.), який писав:

Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл (тобто, «з нами Бог») Ісаї 7:14 (у вірші від Матвія 1:23 пророцтво вже справдилося)

Можливо, це звичайне непорозуміння. Оригінальне слово на івриті הָעַלְמָ֗ה (вимовляється хаалма) було перекладено як «діва», однак воно має ще друге значення – «молода дівчина», тобто молода незаміжня дівчина. Можливо Ісая в 750 р. до н.е. використав це слово саме в другому значенні. А Матвій та Лука, маючи зі свого боку релігійну необхідність восхваляти Ісуса, невірно розтлумачили, що Ісая насправді мав на увазі «молоду жінку», а не «діву». Додайте до цього несвоєчасну (тобто, дошлюбну) вагітність Марії, і отримаємо «божественне здійснення» пророцтва у вигляді народження Ісуса.

Багато хто приводив мені таке пояснення, і ми не можемо спростувати його, оскільки зараз неможливо перевірити, чи була дівчина на той час незайманою чи ні. Однак пояснення насправді не таке вже просте. «Септуагінта» – це іудейський переклад Старого Заповіту з івриту на грецьку мову, зроблений у 250 р. до н.е. – за 250 років до народження Ісуса. Тож як саме іудейські рабини переклали вірш від Ісаї 7:14 з івриту на грецьку мову? Вони використали «молода жінка» чи «діва»? Хоча багато хто, здавалося б, знає, що оригінальне слово на івриті הָעַלְמָ֗ה позначає як «молоду жінку», так і «діву», ніхто не бере до уваги свідчення з Септуагінти – вона перекладає його словом παρθένος  (вимовляється партенос), яке позначає саме «діву». Іншими словами, провідні єврейські рабини в 250 р. до н.е. розтлумачили, що пророцтво Ісаї на івриті говорить про «діву», а не «молоду жінку» – це трапилося більш, ніж за 200 років до народження Ісуса. «Народження від діви» вигадали не євангелісти і не ранні християни.  Воно містилося в іудейських текстах задовго до приходу Ісуса.

Навіщо було провідним іудейським вченим у 250 р. до н.е. робити такий фантастичний переклад – у діви народиться син? Якщо вам на думку приходить те, що вони були забобонні й далекі від наукових знань, давайте подивимося під іншим кутом. Люди в той час займалися сільським господарством і знали основи розведення худоби. Ще за сотні років до появи «Септуагінти» Авраам і Сара знали, що в певному віці настає менопауза, і дітородна функція згасає. Так, вчені у 250 р. до н.е. не володіли сучасними знаннями в області хімії та фізики, однак їм було відомо, як розмножуються тварини й людина. Їм безперечно було відомо, що народження від діви неможливе, проте вони не використали еквівалент «молода жінка» в Септуагінті. Натомість, вони чорним по білому написали, що діва народить сина.

Діва Марія

Наразі розглянемо завершальну частину цієї історії. Хоча неможливо довести, що Марія була дівою, показово, що вона знаходилася на тому єдиному й нетривалому етапі свого життя, коли відповідь на це питання залишалася невизначеною. Марія жила в час великих родин. Часто зустрічалися сім’ї з десятьма дітьми. З огляду на це, який був шанс, що Ісус буде найстаршою дитиною? Адже якби він мав старшого брата чи сестру, ми б точно знали, що Марія не була дівою. У наші дні, коли сім’ї мають у середньому двох дітей, шанси на це рівні 50-50, проте на той час вони рівнялися 1 з 10. Шанси були 9 з 10, що «непорочне зачаття» можна відкинути з тієї простої причини, що Ісус мав старшого брата, але (як не дивно) він не мав.

Тепер звернімо увагу на винятковий час заручин Марії. Якби вона хоча б декілька днів перебувала в шлюбі, здійснення умови про «діву» знову ж таки можна було відкинути. З іншого боку, якби вона не була заручена і виявилася вагітною, у неї не було б нареченого, щоб дбати про неї. Згідно звичаїв тих часів, вагітна й незаміжня жінка залишилася б одною – якщо б її взагалі залишили в живих.

Мене приголомшують саме ці вражаючі й малоймовірні «збіги», через які стає неможливим спростувати народження сина від діви. Ці збіги неочікувані, але настільки узгоджені між собою, ніби Вищий розум організував наведені події для здійснення божественного плану і намірів.

Якби Марія вступила в шлюб до народження Ісуса, або якби Ісус мав старших братів і сестер, вороже налаштовані іудейські очевидці, безумовно, вказали б на це. Натомість виявляється, що в цьому пункті вони повністю згодні з євангелістами. Ф.Ф. Брюс зазначає це, пояснюючи, як саме Ісус згадується в працях рабинів:

Ісус згадується в рабинській літературі під іменем Ісус бен Пантера або Бен Пандіра. Це може означати «син пантери».  Найбільш вірогідним поясненням є те, що це спотворене «партенос» – грецьке слово на позначення «діви», що виникло з християнських посилань на нього як на сина діви (ст. 57-58).

Сьогодні, як і при житті Ісуса, існує неприязнь до нього й положень Євангелія, а також значне протистояння його вченню. Але різниця полягає в тому, що в той час жили очевидці, які, будучи налаштованими вороже, мали змогу спростувати основні пункти про Ісуса, якби ці пункти були вигадані або неправдиві.

1 коментар до “Чи дійсно Ісус – син діви з роду Давида?”

  1. Стаття не правдива. У пророцтві сказано, що Христос буде із “семені Давида”, а якщо не було чоловічого семені, тобто якби Йосиф не мав сексуального контакту з Марією, то ніякого пророцтва не здійснилось б! Ви взагалі задумувались, як Богом задумане “плодіться і розмножуйтесь” може бути “порочним”? “Непорочне зачаття” – це міф, як і у багатьох язичницьких культах, де боги вступали в сексуальний зв’язок з “дівчатами”. Також слово “алтьма” – означає ЛИШЕ молоду дівчину і ніколи “діву”. А щодо пророцтва , то воно відноситься взагалі до часів пророка Ісаї, і от що кажуть коментатори з сайту толдот:
    “Прежде, чем разбирать данный отрывок, давайте переведем его на современный язык напрямую с оригинала, попутно убрав из него все средства манипуляции чувствами читателей в виде больших букв (которых попросту нет в Святом Языке) для обозначения имён нарицательных и старинных выражений. К тому же, отметим, что слово альма означает на самом деле молодую женщину, причем беспристрастный анализ текстов Танаха (точнее, главы 30 книги Мишлей, по некоторым причинам мы воздержимся здесь от конкретизации) покажет, что это слово НЕ может обозначать «девственница», а лишь указывает на юный возраст женщины.

    Итак, приведём перевод всего отрывка, так как из контекста легко увидеть истинный смысл стиха 14: Йешая (7) — «(10) И снова Г-сподь говорил (через пророка) Ахазу, и сказал: (11) Проси себе знамения у Г-спода, Б-га твоего: из глубины ли преисподней Или сверху, из вышины. (12) И сказал Ахаз: не буду я просить и не буду испытывать Г-спода. (13) И сказал (пророк): слушайте же, (люди) дома Давида, мало вам досаждать людям, что вы (хотите) досадить и Б-гу моему? (14) За то Г-сподь Сам даст вам знамение: вот, эта молодая женщина забеременеет и родит сына, и наречет ему имя Имману Эйл. (15) Маслом и медом будет он питаться, когда сумеет ненавидеть злое и избирать доброе. (16) Даже прежде чем отрок сумеет ненавидеть злое и избирать доброе, покинута будет та земля, двух царей которой ты боишься. (17) Наведет Г-сподь на тебя, и на народ твой, и на дом отца твоего, (такие) дни, каких не бывало со дня отхода Эфрайима от Йеуды, — (наведет) царя Ашшурского» (перевод с сайта Толдот).

    Смысл ясен — пророк говорит о событиях, которые должны произойти вскоре, при жизни царя Ахаза. Осталось уточнить, о чьей супруге говорил Йешая. Здесь мнения комментаторов разделились, однако все согласны, что речь идет о супруге одного из участников беседы — или самого пророка, или царя. Соответственно, сын должен был родиться у одного из них (кроме сказанного о нем пророком, он не был чем-либо примечателен, во всяком случае настолько, чтобы переводить его как «Сын»).
    з повагою, дослідник Писання, Владислав

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *