Різдво відзначається як головний світовий фестиваль, який відзначають нації по всьому світу. Різдвяні святкування рясніють музикою, їжею, прикрасами та подарунками, кожна нація святкує Різдво по різному. Але в своїй історичній основі Різдво святкує народження бідного єврейського хлопчика, який народився трохи більше 2000 років тому. Різдвяна унікальність стає іронічною, коли ми усвідомлюємо, що єдині люди, які оминають різдвяні святкування, – це євреї – ті самі люди, які зародили традицію і від яких народився цей єврейський хлопчик. Одна лише ця інтрига робить різдвяну історію вартою вивчення, що ми й робимо тут.
Єврейська історія народження: краще, ніж Санта
Майже всі герої, які складають драму народження цього хлопчика, є євреями. Один із двох письменників, які записали це в історію, також був євреєм.
Інтрига, несподіванка та свято навколо народження цієї єврейської дитини, записаної єврейським левітом, роблять пізніші різдвяні доповнення, такі як Санта-Клаус, Північний полюс та ельфи в майстерні Санта-Клауса, блідими в порівнянні.
Левій, також відомий як Метью, хотів, щоб ми знали напевно, що хлопчик, про якого він писав, був євреєм. Тому він відкрив свій заповіт цим реченням, першим реченням у його євангелії та Новому Завіті
Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового:
Авраам породив Ісака, а Ісак породив Якова, а Яків породив Юду й братів його
Матвія 1:1
Ісус, Давид і Авраам в історичній хронології
Не тільки син Авраама, як усі євреї, але й нащадок відомого царя Давида! Яка ще тема може викликати більше очікувань? Звичайно, не Санта.
Розповідь про народження Ісуса
Якими були обставини народження Ісуса? Матвій розповідає нам вражаюче докладно.
18 Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого.
19 А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.
20 Коли ж він те подумав, ось з’явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого.
21 І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.
22 А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає:
23 Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.
24 Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою.
25 І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус.
Матвія 1:18-25
Народження Богородиці
Матвій швидко вводить нас у глибоку суперечку, бо він неодмінно говорить нам, що Марія була незайманою, коли народила. Лука, інший автор Євангелія, наводить додаткові подробиці.
26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет,
27 до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. 28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! 29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, щоб то значило це привітання. 30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! 31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. 32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. 33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. 34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?… 35 І Янгол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
Луки 1:26-35
Мабуть, дивно, але рабинські єврейські джерела розкривають свою віру в непорочне народження. Народження від Богородиці сягає навіть Адама та Єви. Його дивовижна природа була передвісником народження Ісаака.
Деталі народження Ісуса від Луки
Смиренні пастухи приходять до короля
Лука продовжує події народження Ісуса:
І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.4 Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,5 щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.6 І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них…8 А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.9 Аж ось Ангол Господній з’явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим…10 Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.13 І ось раптом з’явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:14 Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили…19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Від Луки 2:1-20
Мудреці відвідують Вифлеєм
Зазвичай в розповідь про Різдво включається візит волхвів. Матвій підбирає для нас це:
Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з’явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з’явилась зоря.8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.
Матвія 2:1-11
Неєврейські волхви, які приходять здалеку, щоб зустріти «Царя юдейського», в той час як правлячий єврейський істеблішмент, очолюваний Іродом Великим, стає «занепокоєним» новиною про народження їхнього царя. Це передбачає модель, яка зберігалася протягом останніх 2000 років.
Прихід Ісуса через єврейську призму
Фактично, розповідь про народження Ісуса на Різдво продовжує розповідь, яка розглядає його як архетип єврея, який благословить усі народи, включаючи мене і вас. Дві тисячі років тому, починаючи з Авраама (у 2000 році до нашої ери), Бог обіцяв
…всі народи на землі
будемо благословенні через тебе (Авраама).
Буття 12:3
Це підштовхнуло Авраама до паломництва в Землю Обітовану в старості. Проте минуло багато років, перш ніж народився його син Ісаак. Народження Ісаака протягом сотого року Авраама було таким же дивовижним, як і народження Ісуса незайманою. Ісусові моделі народження Ісаака підкреслюють його архетип єврейської ролі.
ПОВТОРЕНО ЧЕРЕЗ ІУДЕЙСЬКИХ ПРОРОКІВ
Ця надія майбутнього благословення для всіх народів набула визначення через століття, коли Бог через пророка Ісаю (700 р. до н. е.) закликав усі народи:
Ісус, Ісая та Давид в історичній хронології
почуйте це, ви далекі народи:
| “Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї” |
Потім Бог представив свого майбутнього «слугу» як Ізраїль, архетип або втілення єврейської нації.
“І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!”
Ісая 49:3
Щоб принести це благословення всім народам (язичникам)
І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!
Ісая 49:6
Але водночас цей слуга залишався б дивно огидним до своєї власної нації.
Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе
Ісая 49:7
Різдво показує подвійне виконання цього «благословення», коли народи всього світу святкують Різдво, а його власний народ не визнає Ісуса.
Але у багатьох країнах більше не розуміють значення Ісуса чи Його місії. Ми могли б згадати його на Різдво, але в іншому випадку в нашій свідомості він залишається просто культурним пережитком європейської донаукової ери.
Дослідження Ісуса через його єврейський об’єктив
Можливо, частина проблеми полягає в тому, що нації в християнському світі перестали дивитися на Ісуса з цієї єврейської точки зору. Оскільки Матвій і Лука почали розповідь з його народженням, чотири євангелії продовжують малювати його портрет. Полотно, яке вони використовують для зображення Ісуса, повністю єврейське.
Роблячи це, вони висувають сміливу гіпотезу про те, що Ісус втілює весь народ Ізраїлю. На їхню думку, Ісус є архетипом, головним планом, виконанням або завершенням Ізраїлю.
Але чи може ця гіпотеза знайти підтримку?
Яка нам різниця?
Дослідження Ісуса через цю єврейську лінзу робить Його особу та місію яскравими, реальними та особистісно актуальними, а не вицвілими та віддаленими, як це здається багатьом із нас. Ісус виділяється в контексті Божественного плану. Таким чином, ми можемо спілкуватися з шляхом його возвеличення і возвеличення життя, як він робив зі своїми сучасниками – дозволяючи нам зрозуміти, що означають його обіцяне «благословення» і «світло для народів».